21 березня на платформі Zoom для учнів Запорізької гімназії №19 відбувся показ з обговоренням фільму «Пранкнули».

Кінозустріч здійснено в рамках програми дій постійно діючого кіноклубу Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ» та факультативного курсу «основи медіаграмотності», який в цьому році вивчають учні 6, 8 і 9 класів освітнього закладу.

Французька стрічка Ісмаеля Жоффруа Шандуті «Пранкнули» допомагає зрозуміти поняття «сватинг», «сватер», кібер-ризики, поглибити знання про захист користувачів від інтернет-небезпек, розкрити роль держави у забезпеченні права на безпечне інформаційне середовище, - каже керівник і модератор кіноклубу Андрій Єлькін.

В цьому фільмі онлайн-гравці описують свої труднощі зі «сватингом» — небезпечною для життя формою кібернасильства, яка завжди чатує на них під час ігор. Режисер застосував незвичні прийоми взаємопроникнення реального та віртуального світу, намагаючись через ці оригінальні прийоми сконцентрувати увагу глядача на існуючих ризиках для безпеки користувачів стрим-майданчиків.

Учасники заходу уважно переглянули фільм, замислюючись про те, що та чому відбувалось у фільмі, як були вимушені діяти представники кібер-поліції, що відчували герої, коли ставали жертвами пранку.

Під час обговорення фільму проводились опитування, розглядалися схожі події, свідками яких стали учні Запорізької гімназії №19.

- Ми пам’ятаємо, як у минулому навчальному році постійно «мінували» нашу школу – хтось майже кожного дня дзвонив в поліцію та повідомляв про те, що мовляв у будівлю нашої гімназії терористи занесли вибуховий пристрій, - ділилися своїми думками учасники обговорення. - Тоді починалася евакуація усіх класів, всі намагалися швидко залишити приміщення, вибігаючи на стадіон. Звісно потім з’ясовувалось, що ніякої вибухівки не було та це був такий пранк від зловмисників, - додавали вони.

Модератор наголосив, що через протиправні дії хакерів користувачі інтернету, і не тільки, можуть отримувати суттєву шкоду. Щоб реагувати на подібні сигнали, держава повинна витрачати чималі ресурси, вкладати гроші в забезпечення спеціальних підрозділів, вимагати від провайдерів та постачальників інтернет-послуг певних обмежень, роблячи інтернет менш вільним та відкритим.

Крім того, як у випадку «мінування» освітніх закладів, наслідком дій пранкерів було порушення прав дітей – права на освіту, права на безпеку, права на умови для психічного, фізичного та духовного здоров’я, - підкреслив модератор кінопоказу.

В ході заходу учасники також ознайомилися з напрацюваннями старшокласників гімназії, які подивилися цей фільм 9 березня.

Вони ознайомилися з порадами про те, як не стати жертвою кіберзлочинів, як захистити свій акаунт, як зрозуміти, що гаджет зламано, що потрібно робити, щоб цього не сталося.

За словами керівника та модератора кіноклубу Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ» Андрія Єлькіна, робота з подальшого планування кінопоказів триває – вивчається громадська думка, проводяться опитування та спостереження, ведеться пошук найбільш актуальних для місцевої громади фільмів із колекції Docudays.

«Головним нашим завданням, - каже керівник, - є правова просвіта цільової аудиторії; засобами документального кіно про права людини ми намагаємось розкрити значення знань про можливості законного та конструктивного реагування на будь які негативні явища, які стосуються благополуччя, здоров’я та гідності громадян вільної та незалежної України. Та саме цей показ фільму «Пранкнули» став черговою сходинкою до мети кіно-співдружності Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ»».

Нагадуємо, що кіноклуб Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ» відкрито 26 січня 2023 року. Цільовою аудиторію кіноклубу є учні, вчителі, батьки учнів Запорізької гімназії №19, а також мешканці мікрорайону Військбуд та прилеглих до нього мікрорайонів міста Запоріжжя. Слухачі кіноклубу можуть отримати Сертифікат учасників, скориставшись google—формою https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdIDHYOo2wnzwPXjYas4HWegBSJjBYMlnMukvnSRvT1qgwolA/viewform .

Максимальна кількість показів, яка запланована у квітні та травні 2023 року, - 4 на місяць.

Додатково! Ісмаель Жоффруа Шандуті народився у Франції 1988 року. Вивчав монтаж у бельгійському INSAS, а також кінорежисуру у Школі мистецтв Святого Луки (Бельгія) та Le Fresnoy (Франція). Ісмаель досліджує кіно поза жанровими обмеженнями. Його Зараз живе і працює в Парижі.

Сайт Docudays UA https://docudays.ua/

Сайт DOCU CLUB https://docuclub.docudays.ua/

Відгуки учасників події:

Андрій Єлькін: Потрібно якомога частіше звертати увагу учнів на ці проблеми. Адже вже зараз всі ми одночасно знаходимось у реальності світу фізичної матерії та у віртуальній реальності. Бачимо, що, якщо у світі матеріальних об’єктів людство накопичило достатньо досвіду, як співіснувати та захищати свої права, як діяти у контексті особистих та соціальних інтересів, то віртуальна реальність є відносно новим для людей простором, який постійно змінюється та демонструє нам нові і нові виклики, вимагаючи від нас певних зусиль у напрямку забезпечення власної безпеки. Саме тому шкільна медіаосвіта не повинна обмежуватися лише факультативними курсами «основи медіаграмотності» та деякими уроками інформатики. Важливо застосовувати різноманітні можливості безперервної просвіти! І формат кіноклубу в цьому плані безумовно є найбільш ефективною складовою наших дій в русі до вільного та безпечного інформаційно-комунікаційного простору, де права кожного і кожної захищені.

Артем: Я вперше дізнався про сватинг. Ніколи не думав, що люди можуть таким чином розважатися та наносити стільки шкоди один одному. Потрібно бути дуже обережним користувачем інтернету та дотримуватися правил, про які нам розповідають на уроках та під час кіноклубних подій.

Ліза: Мені сподобалось, як режисер доносив до глядача інформацію про сватинг. На екрані ми бачили звичні для комп’ютерних ігор зображення, коли в той самий час жертви сватингу ділилися своїм невеселим досвідом. Все це дуже небезпечно, адже одна героїня фільму навіть була змушена змінити місце свого проживання через те, що її особисті дані потрапили до хакерів. Цей фільм багато чому навчив мене.

Віталіна: Документальне кіно – це завжди правдива історія про щось важливе, що може також торкнутися кожного з нас. У фільмі ми бачимо справжніх людей, а не акторів, які виконують ту чи іншу роль за сценарієм. Саме тому документальні фільми набагато цікавіше дивитися. Переглядаючи таке кіно, у тебе не виникає сумнівів щодо історії, яку нам показує режисер. Та саме це робить такий перегляд більш повчальним та корисним. Думаю, що наступні покази багато хто з учнів нашого класу забажають теж відвідати.

Місце для інших відгуків учасників події.