Всесвітній день туризму (World Tourism Day) заснований Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристської організації, ЮНВТО (The World Tourism Organization, UNWTO) в 1979 році в іспанському місті Торремоліно (Torremolinos) і відзначається щорічно 27 вересня. Ця дата була обрана в зв'язку з тим, що в цей день в 1970 році був прийнятий Статут Всесвітньої туристської організації. Метою свята є пропаганда туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвиток зв'язків між народами різних країн. Він покликаний привернути увагу міжнародної спільноти до важливості туризму і його соціальному, культурному і економічному  значенням. 

Це свято кожного, хто хоч раз відчув себе мандрівником, вибравшись з щоденної буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле або в інші місця, якими так багата планета Земля!

І, звичайно ж, це свято тих, хто безпосередньо зайнятий у сфері туристичного бізнесу - усіх, хто професійно забезпечує комфортний і безпечний відпочинок. Тож в цей день хочеться привітати працівників туроператора Веста Тревел Запоріжжя і Юлію Іванець особисто, яка організувала для нас прекрасний відпочинок.

Учні 8а класу вирішили відзначити цей день під девізом: Дивовижне поруч! Пізнавай свій рідний край!

Як ластівка стрімко ширяє в небесній височині, так само стрімко пролетіло літо. І ось знову осінніми ранками лунає дзвінок на шкільному подвірї, закликаючи учнів за парти. Але ж так хочеться, хоч трішки продовжити літній відпочинок. Тому, наш клас, разом з нашими батьками вирішили минулими вихідними влаштувати активний, пізнавальний відпочинок! Після не довгих роздумів та обговорень було прийнято рішення відправитись дружньою компанією на екскурсію за місто. Маршрут нам запропонувала туристична компанія “Веста Тревел”, наші давні знайомі.

    Суботнього, осіннього ранку нас чекав білий лайнер-автобус!

Вмите ранковим дощем сонечко лагідно посміхалось нам, а ми з чудовим настроєм та веселими піснями вирушили на зустріч пригодам “Старою Січовою дорогою”. По дорозі в село Біленьке ми підібрали екскурсовода Петра Івановича. Це неймовірно цікава людина. Так цікаво та так захопливо розповідати історичні події, може тільки людина, яка по справжньому кохає свій рідний край. Першою зупинкою стало село Біленьке, а саме маєток Міклашевського. Початок будівництва цього архітектурного витвору 1828 рік!

 Ви навіть не уявляєте які події пережив цей маєток! На сьогоднішній день в ньому розмістилась початкова школа та бібліотека. 

Потім ми завітали на одне з 45 зерносховищ підприємства “НІБУЛОН”. Розміри просто захоплюють. Тут може одночасно зберігатися 76 тисяч тонн зерна!

 До речі, нам розповіли, що означає назва підприємства. Вана включає в себе назву українського портового міста і назви двох Європейських міст в яких знаходяться біржі по торгівлі зерном. Це НІколаев, Будапешт, Лондон. Ми дізнались як працює весь цей комплекс та як його побудували. Я навмисне не буду розповідати подробиці, аби Ви самі проїхались “Старою Січовою дорогою” та все дізнались! З Біленького ми переїхали до села Лисогірка. Тут ми піднялись на залишки Лисої гори, або Білої гори.

  Колись це була справжня гора заввишки більше 50 метрів. Нажаль, діяльність людини залишила від неї лише пагорб. Але і з вершини пагорба відкриваються неймовірні краєвиди. А скільки історичних подій та містичних історій пов’язаних  з цим місцем!!! Тут переплелись і давньогрецькі міфи, і козацькі легенди, і містичні розповіді!  Ми з великим інтересом слухали розповіді нашого екскурсовода.

    Після захопливих історій та походів по схилах Лисої гори ми трішки заморилися та зголодніли, і, як справжні туристи, влаштували пікнік на схилах Дніпра в сосновому лісочку. Осіннє сонечко ще по літньому зігрівало нас, повітря пахло соснами та грибами! Звичайні бутерброди з чаєм з термоса були такими смачними, як ніколи! Після відпочинку ми відвідали кінний клуб “Кавалькада”. Для багатьох з нас це було вперше в житті, і вперше випала нагода познайомитися з такими неймовірними створіннями, як коні!

 Я не буду переповідати всі ті емоції від відвідування, бо це просто захопливо і потрібно тільки самому побувати тут. Скажу лише, що всі бажаючі відчули себе справжніми козаками та проїхалися верхи на породистих конях! Поверталися в місто трішки стомлені та неймовірно радісні! Хочу ще раз подякувати нашому гіду Юлії Іванець. Всім, хто був з нами — приємних спогадів та нових зустрічей з новими враженнями! Адже враження, отримані вживу, набагато яскравіші від вражень, отриманих за допомогою гаджетів. Мандруйте рідним краєм, а вже вдома, взявши гаджет в руки, діліться враженнями. Нехай інші, ліниві і не активні переглядають ваш контент, а ви пізнаєте цікавий світ не через екран телефона чи комп’ютера!

Михаїл Шведун

Відеозвіт -Обеленцев Ілля