Ти кажеш, не було голодомору,
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно винесли дотла?
Як, навіть, варево виймали з печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору,
Чому ж тоді, як був і урожай,
усе суціль викачували з двору, −
Греби, нічого людям не лишай!
(Дмитро Білоус).

У п’ятницю на виховній годині нам розповідали про таку страшну подію в історії країни як Голодомор 1932-1933. Нам пояснили, що Голодомор 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. А ще проте, що спланованих голодоморів було аж три. Наприкінці уроку запалили свічку, як символ пам’яті про загиблих людей, і зробимо це в суботу 27 листопада о 16.00, приєднавшись до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!».

$IMAGE3$

Також одночасно всі учні наприкінці 4го уроку вшанували пам’ять померлих загальною хвилиною мовчання.
У школі протягом тижня всі учні прикріпляли на панно незабудьки, вона нагадує нам – не забувати жертв, які загинули на територіїї України штучно створеною голодною смертю.

$IMAGE4$

Кожен з нас після уроку зробив певні висновки, і в одному ми зійшлися поглядами: « Ми ніколи не забували, не забуваємо і не забудемо ці страшні часи 1932 -1933 років».

Автор Зінченко Анастасія