Масляна йде, млинець та мед несе! 

В нашій школі пройшло найулюбленіше серед людей язичницьке свято – Масляна.
Це свято «пережило» не одне століття. 
Пишні гуляння, ароматні млинці і передчуття сонячної весни — все це про Масляну. 
Попереду церковний пост, і що цікаво, православна церква визнає язичницьку Масляну на офіційному рівні. До XVII століття свято було відоме як «сирний» або «мясопустний» тиждень. А надалі отримало свою нинішню назву.
Так чому ж «Масляна»? 
Існує декілька версій походження назви свята. Одна з них пов'язана з тим, що віруючі в цей час вже виключають м'ясо з раціону, але молочні продукти куштувати дозволяється. Тому масла для випікання апетитних млинців можна використовувати скільки завгодно.
Згідно з іншою думкою, назва свята має відношення до легенди про багатолику богиню Лелі. Вона могла з'явитися перед людьми в образі крихкої дівчини, але на весняне рівнодення завжди з'являлася у вигляді «пишної» тілом веселої жінки з рум'яними і блискучими від масла щоками. У такій подобі богиню звали Масляною. 

І нарешті, назву святу могли запозичити у спробах предків своїми обрядами «умастити» Сонце і задобрити богів.
Як би там не будо, українська масляна – це дуже смачно. Ми з нашими матусями та бабусями, більш того навіть я з моїм дідусем, намагалися умастити чи то богів, чи то гостей нашого Масляного ярмарку. Весь наш клас дуже старалися напекти найсмачніші млинці. Багато з нас не спали до самої пізньої ночі. Ми телефонували один одному, шукали рецепти в інтернеті і шуткували: «А в мене перший млин «комом».  
Та виявляється, ця сама відома приказка «Перший млинець комом» дійшла до нас в спотвореному варіанті.
Насправді, приказка звучить як «перший млинець комАм».
«КОМАМИ» наші предки звали ВЕДМЕДІВ. А свято весняного рівнодення називалося «КОМОЇСТІВНАЯ». 
В давні часи ведмедів було значно більше і на нашій землі. Не те що зараз, лише у зоопарку. Тож люди здавна підмітили, як ведмеді відчувають весну, і приносили підношення у вигляді млинців великому Медовому звірові. Отже, перший млинець «комАм». 

На нашому Масляному ярмарку не вдалося пригостити ведмедя. Наш перший млинець дістався нашим хлопцям. Требо ж було самим скуштувати що людям пропонуємо. Наші хлопці оцінили на відмінно Сонячне пригощання – Млинці. Наші дівчата, Валерія, Поліна та кандидат у президенти Марія, торгували млинцями «наславу». 
Не даремно саме «сонячні» млинці стали головною стравою Масляної. Адже вони схожі на сонце, яке під час зими з'являється нечасто. Пригощаючись млинцями, наші предки вірили в те, що отримують частинку могутності небесного світила. Та і ми на нашому ярмарку в цьому переконалися. Кожен, хто скуштував млинці з нашого столу зарядилися силами як від сонячної батареї. Не вірите мені чи учням? – Спитайте вчителів. 

Хоча можливо все було тому, що наші кулінари готували млинці з любов’ю та теплом. І результат був прегарний. Стіл 7-А класу, як то кажуть, «ломився» від різноманітних і смачнючих млинців. 
Дякуємо всім хто завітав до нашого столу! Бажаємо усім сонячної, як наші млинці, весни!

Автор статті Нікулін Орест