Медіатворчість

Журналістика як явище і як професія поділяється на інформаційну, аналітичну, художньо-публіцистичну. Це три засоби засвоєння життєвого матеріалу, що проявляється у трьох групах жанрів. Поза жанровою системою професія не існує. Серйозне уявлення про жанри – свідоцтво високої професійної кваліфікації журналіста.

Телебачення перейняло досвід друкованих ЗМІ та радіомовлення, і збагатило їх специфічними рисами.

Жанр – це тип відображення реальної дійсності, що склався історично і наділений рядом відносно стійких ознак.

В основу жанрового поділу покладена міра типізації, також враховується спосіб відображення навколишньої дійсності, функціональні особливості тих чи інших передач, їх частин, тематичні особливості, технічні умови створення.

1. Інформаційні жанри – проста фіксація реальності. Тут автор іде за конкретною подією, явищем. Композиція таких матеріалів диктується самим строєм події, що відбувається.До інформаційних жанрів відносять

- оперативні усні повідомлення

- відеосюжети

- короткі інтерв’ю та репортажі

2. Аналітичні – автор аналізує реальні факти, явища відповідно до своєї творчої задачі. При цьому композиція залежить від задуму автора.

- передача

- відео кореспонденція

- бесіда

- коментар

- огляд

- дискусія

- прес-конференція

- ток-шоу.

3. Художня документалістика – композиція залежить від образної системи. При збереженні документальності матеріалу автор використовує засоби художньої виразності аж до акторської гри. Визначальним тут є наявність образу. Функція художньої публіцистики – розкриття типового, загального через індивідуальне, окреме. Досягаючи повноти узагальнення, виявляючи характерне, художня публіцистика використовує образне зображення реальності, але цей образ створюється на основі фактичного матеріалу.

- замальовка

- нарис

- есе

- фейлетон

- памфлет.

Публіцистика – рід творів, які присвячені актуальним проблемам і подіям теперішньої дійсності; відіграє важливу роль, впливаючи на діяльність соціальних інститутів, слугуючи засобом суспільного виховання, засобом організації і передачі суспільної інформації. Говорять, про ділення журналістики на інформаційну та публіцистику, об’єктом якої є група причинно-наслідкових фактів, тенденції в житті суспільства, а метод – дослідження, аналіз, аторська оцінка). Цей поділ склався історично. Інформація відповідає на питання що? Де? Коли? А публіцистика розкриває причинно-наслідкові зв’язки між явищами і відповідає на питання як? Чому? З якою метою? Щотижневі аналітичні програми і подорожні нариси, зняті в екзотичній країні, підбірка відео повідомлень, отриманих по каналам супутникового зв’язку, бесід з бізнесменом – усе це публіцистика, створена журналістами.

1. 3. Жанри інформаційного телебачення

Замітка – інформаційний жанр журналістики, коротке повідомлення, у якому викладається певний факт. Це загально журналістський жанр, який використовують і в телебачення, і на радаі, і на телебаченні. Замітка також нерідко називають хронікальним повідомленням. Хроніка – це коротке повідомлення про факт. Найпоширеніший інформаційний жанр, основний елемент випуску новин. Замітка передається без відеоряда. Її використання виправдане, коли новина має безсумнівну і загальну цінність, а зйомка з тієї чи іншої причини неможлива, або відео матеріали ще не отримані. Підготовка і передача усного повідомлення в ефір зводяться до відбору, редагування і виголошення у кадрі. Критерії відбору – суспільна важливість, значимість матеріалу

Нерідко вербальні замітки пропонуються телеаудиторії короткими блоками, об’єднаними тематично.

Відеосюжет

• повідомлення про офіційну, традиційну за формою подію (сесія Верховної Ради). При зйомках таких заходів оператор не потребує вказівок журналіста.

• Сценарна, авторська – автор підбирає факт, продумує характер зйомки і монтажа.Такий відео сюжет являє собою міні-репортаж. Автор-журналіст обов’язково присутній при зйомці, на нього лягає організація роботи

Звіт. Його тематична основа – офіціальна подія значного соціального, нерідко державної ваги. Журналіст має бути присутнім на місці події, але іноді звіт може вийти і без коментарів, аби продемонструвати об’єктивність у висвітленні події.

Виступ у кадрі. Скоріше метод, ніж жанр. Може супроводжуватися показом кінокадрів, фотографій, графічних матеріалів, документів, може супроводжуватися показом ландшафта, оточуючої обстановки. Виступу в кадрі віддається перевага, якщо сама особа виступаючого викликає цікавість. І журналістські виступи (прями включення, стенд-ап).

Інтерв’ю – розмова журналіста з соціально значимою особою по актуальним питанням. Це свого роду обмін поглядами, думками, фактами, свідоцтвами. В силу аудіовізуального характеру ТБ – інтерв’ю це не лише слова, а й інтонація, міміка, жест, поведінка співрозмовника. Видовищність підкреслює достовірність, і цим обумовлене широке розповсюдження жанра. Перед інтерв’ю обов’язково потрібно скласти список пттань.

- інтерв’ю-думка – висловлювання з певного приводу

- інтерв’ю-факт – повідомлення про щось, що відоме інтерв’юйованому.

Інформаційне інтерв’ю – його мета отримати певні відомості; відповіді співрозмовника не є офіційними заявами.

Інтерв’ю-портрет – його мете всебічне розкриття особистості. Нерідко є частиною екранного нарису.

Проблемне інтерв’ю – ставить за мету відшукати різні точки зору на певну подію.

Інтерв’ю-анкета – проводиться для того, аби дізнатися про різні думки з певного питання у різних співбесідників. Усі учасника задають одне і те ж питання.

Протокольне інтерв’ю – журналіст задає загально узгоджені питання офіційній особі. Офіціальна особа дає офіційні відповіді, перепитувати і уточнювати не прийнято.

Інформаційне інтерв’ю – таке інтерв’ю виконує дві функції – отримання суспільно важливої інформації і виявлення деяких особливостей особи.

Репортаж – жанр журналістики, що оперативно повідомляє про подію, учасником якої був журналіст. На перший план виходить особистісне сприйняття, відбір фактів автором репортажу. Максимальне наближення до реальної дійсності, її показ у динаміці.

За способом трансляції розрізняють

- прямий – транслюється в момент, коли подія відбувається з допомогою пересувної телевізійної станції.

- фіксований репортаж

Репортаж може бути не коментованим – трансляція, використовується для показу найважливіших суспільно-політичних подій.

Оглядний репортаж – показ цікавої дії, що відбувається регулярно. Репортаж з вулиць міста.

+Постановочний – провокаційна ситуація.