Медіатворчість

Сучасний смартфон — це не лише засіб спілкування, а й повноцінний інструмент для створення відеоконтенту. Камера, мікрофон, монтажні додатки дають змогу кожному спробувати себе в ролі режисера, оператора, сценариста чи монтажера. У цьому практикумі учні створять власний короткий фільм — від ідеї до презентації. Робота відбуватиметься у два етапи, що відповідають двом навчальним заняттям. Такий формат наближений до реального процесу створення відеопродукту в сучасних медіа.

Кіно — один із найвпливовіших видів візуального мистецтва та масових медіа ХХ–ХХІ століття. Воно поєднує в собі образ, рух, звук, слово, музику та монтаж, створюючи цілісний аудіовізуальний медіатекст. Кіно не лише розважає, а й формує уявлення людей про світ, історію, цінності, соціальні ролі, добро і зло. Сьогодні кіно існує одночасно як мистецтво і як індустрія. З одного боку, це творчість режисера, сценариста, оператора, акторів. З іншого — велика командна робота, що потребує фінансування, планування, технічного забезпечення та просування глядачеві.

Динамічні форми візуалізації — це такі візуальні медіатексти, у яких інформація передається через рух, зміну кадрів, анімацію або взаємодію з глядачем. На відміну від статичних зображень (фото, плакатів, схем), динамічні візуалізації розгортаються в часі й створюють ефект «живої» інформації. До динамічних форм належать відео, анімація, GIF-зображення, інтерактивні інфографіки, рухомі діаграми, відеопрезентації, сторіз у соцмережах. Вони активно використовуються в медіа, освіті, рекламі, соціальних кампаніях і значною мірою формують сучасне інформаційне середовище.

Інфографіка — це візуальний спосіб подання інформації, у якому поєднуються текст, числа, іконки, схеми, графіки та ілюстрації. Її головна мета — швидко й зрозуміло пояснити складні дані або процеси. Інфографіка активно використовується в журналістиці, освіті, рекламі, соціальних мережах, адже сучасна людина сприймає зображення значно швидше, ніж суцільний текст. Добра інфографіка допомагає читачеві відповісти на три питання: про що це?, чому це важливо? і який висновок можна зробити?. Саме тому вона вважається одним із ключових інструментів візуальної медіаграмотності.

Карта — це графічне відображення просторових відносин між об'єктами: місцями, маршрутами, зонами впливу або подіями. Карти допомагають нам орієнтуватися в фізичному світі і в абстрактних «просторах» — наприклад, у просторах даних або інформаційних потоків. У медіа карти використовують для пояснення новин, ілюстрації досліджень, планування подій, а також як елемент storytelling: картинка з маршрутом і позначеними подіями розповідає більше, ніж довгий текст.

Схема — це візуальне уявлення структури або послідовності дій, що допомагає швидко зрозуміти, як складається система або як відбувається процес. Схеми роблять складне простим: вони показують зв’язки, лінії впливу, етапи, причини і наслідки. У школі схеми використовують для пояснення біологічних циклів, історичних подій, алгоритмів у програмуванні, логіки аргументації в есе тощо.

Графіки та діаграми — це візуальні форми подачі числових даних, які допомагають швидко зрозуміти взаємозв’язки, тенденції та порівняння. Коли слова й таблиці зайняли б надто багато часу, графік може показати головне «з першого погляду»: чи зростає попит на кіно, як змінюється температура в місті протягом року, які види транспорту найчастіше використовують учні школи тощо. Візуалізація робить абстрактне конкретним і доступним.

Комікс — це візуально-текстовий медіатекст, у якому історія подається за допомогою послідовності малюнків (кадрів), доповнених репліками, звуконаслідуванням, коментарями або авторським текстом. Комікси поєднують мистецтво і наратив: зображення передає емоції й динаміку, а текст — сюжет і діалоги. Для сучасних підлітків комікс — це не тільки розвага. Це спосіб швидко передавати ідеї, створювати історії, продукувати соціальні меседжі.

Коротко: мета і гіпотеза Мета — побачити зв'язок між кількістю речовини (моль) та об'ємом газу, скориставшись молярним об'ємом 22,4 л/моль (умова: н.у.). Гіпотеза: збільшення маси соди при незмінному об’ємі оцту збільшує об’єм CO₂.

Плакат — це одна з найяскравіших форм візуальної комунікації, яка поєднує мистецтво, інформацію й емоцію. Його головна мета — привернути увагу, передати ідею або заклик у максимально стислій, виразній формі. Плакат може бути мистецьким, соціальним, політичним, рекламним чи освітнім. Його сила — у влучному поєднанні зображення, кольору, композиції та короткого, але змістовного тексту.