Ціль уроку:

Формувати вміння аналізу й синтезу медіатекстів.

Тренувати звукозорової пам'яті, стимулювати творчі здібності. 

Розвивати імпровізацію, самостійність, культуру мислення, здатність застосувати отримані знання в нових ситуаціях, на психологічну, моральну роботу, міркування про моральні й художні цінності і т. д.

Повторимо! 

1.     Що таке медіатекст?

2.     Які види медіатекстів ви знаєте?

3.     Які за формою можуть бути медіатексти?

4.     Як медіа-текст може вплинути на людину?

5.     Наведіть приклади впливу на вас медіатекстів.

6.     Як ми можемо себе захистити від небажаного впливу медіа?

«Медіа-текст» - це будь-яка медіа-продукція засобів масової комунікації – друкований текст у пресі, фотозображення, повідомлення по радіо, аудіо-візуальні зображення в кіно, на телебаченні або їх фрагменти, реклама, етикетка на пляшці, SMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо.

По ту сторону экрана

Международный конкурс эссе и рецензий на заданный фильм

Загальна схема аналізу медіатексту:

1. Коротка інформація про творців медіатексту, попередні роботи автора,

2. Історичний чи політичний контекст подій, установка на медіасприйняття;

3. «Читання» медіатексту (комунікативний етап);

4. Обговорення медіатексту, формулювання висновку.

Етапи обговорення 

1. Вибір епізодів, що найбільш яскраво виявляють художні закономірності побудови всього фільму;

2. Аналіз даних епізодів (спроба розібратись у логіці авторського мислення - у комплексному, взаємозалежному розвитку конфлікту, характерів, ідей, звукозорового ряду й т. д.);

3. Виявлення авторської концепції.

З якими відомими вам медіатекстами можна порівняти даний твір? Чому? Що між ними загального?

Сегодня на уроці ми осмислювали багатошаровість образного світу як окремих компонентів, так і твору в цілому: логіки звукозорового, пластичного розвитку думок авторів у комплексній, цілісній єдності різноманітних засобів організації зображення та звуку.

Відомо, що одна з основних задач медіаосвіти в сучасних умовах - формування й розвиток в аудиторії критичного мислення стосовно тих чи інших медіатекстів, розповсюджуваних на каналах масової комунікації.

Висновок

Розвиток критичного мислення неможливий без її попереднього знайомства з типовими цілями, методами та прийомами маніпулятивного медіавпливу, його соціально-психологічними механізмами, без проблемного аналізу інформації. Знаючи конкретні прийоми подібного впливу, можна більш критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить каналами преси, телебачення, кінематографа, радіо, Інтернету й т. д.

Заповніть таблицю