Медіатворчість

Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на газети спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання відтворюють те, що відбувається в суспільстві, газетна інформація відображує теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя.

Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні, щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють: загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські, районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства, закладу, компанії).

Газета належить до технічного класу засобів комунікації. Це періодичне видання на розборних аркушах, без обкладинки; формат від А2 до А6. Текст в газеті розміщується колонками, текстові форми, як правило, невеликі за обсягом.

Газета є одним з найпоширеніших засобів комунікації і має доволі широку різноманітну тематику, це: урядові офіційні видання, ділові, фінансові, комерційно-рекламні, літературно-художні, юридичної тематики, медичної тематики, педагогічні, спортивні, гумористичні, релігійної тематики, військової тематики та політематичні газети.

Масова газета розрахована на широке коло читачів, соціальні видання - для окремих соціальних груп, їх завданням є забезпечення комунікації в цих групах суспільства.

Кожний номер газети складається з постійних комунікативних реквізитів, такими є: назва, надзаголовки, підзаголовкові дані, число, місяць видання, вихідні дані: редактор, ред. колегія, засновник або видавець, реєстраційне свідоцтво, адреса та інші реквізити, які вказують на місце видання, передплатний індекс, телефони, тираж. Газетна сторінка поєднує два види комунікації: вербальну та візуальну, що забезпечує гармонійне сприйняття інформації.

За матеріальною конструкцією носія інформації газета - це не лише окремий її номер, але і комплект-група номерів, які вийшли за який-небудь проміжок часу: рік, квартал, місяць. В комплекті знаходить відображення складний комплекс особливостей змісту газети та її форми: тематики, публікацій, стилю, використання різноманітних жанрів публіцистики, форм передачі інформації, особливостей технології створення, оформлення тощо.

Для підтримки тексту в газетних виданнях використовують ілюстрації. Вони займають в газеті доволі багато місця. Основними вимогами до ілюстрацій в газеті є чітке відображення об'єкту та правильний вибір кута і точки зйомки.

Мета оформлення газети полягає в тому, щоб в якнайбільш привабливому вигідному вигляді донести до читача зміст газети, виокремити головне.

Обсяг сучасної газети від 4 до 6 сторінок. Деякі газети, що мають великий тираж видаються на двох сторінках. Щотижневі газети мають, як правило, більший обсяг: 16-24 сторінки і більше.

Завданням газети є оперативна передача інформації з метою формування думки, поведінки, світогляду людини. Читаючи газету (чи журнал) людина має змогу осмислити прочитане, повернутись до прочитаного матеріалу знов.

Газети класифікують:

• - за принципом територіального розповсюдження і обхватом аудиторії - загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, краєві), місцеві (міські, районні), внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);
• - з тематики - ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом - дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і т.д.;

по періодичності - щоденні (утрішні або вечірні), щотижневі, щомісячні;

по формату - A4, Берлінер, A3, A2;

по стилю оформлення - кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;

за вартістю - платні і безкоштовні.

Особливості газет.

Мобільність - газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;

Загальнодоступність - газета призначена для невизначеного коло осіб, читачем її може стати будь-яка людина;

Періодичність - газета відноситься до періодичних видань, що виходять в світ по встановленому видавцем графіку. По цій ознаці газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети виходять два або три рази на тиждень, двічі в місяць і т.п. Існують також уранішні і вечірні газети;

Офіційність - багато рішень (розпорядження, закони і т. п.) владних органів всіх рівнів набувають чинності тільки після їх офіційної публікації в газеті або іншому друкарському органі.

Основні функції засобів масової комунікації - інформація, освіта, створення громадської думки і виховання - знаходять своє віддзеркалення в конкретних жанрових формах.

Використовування тих або інших жанрів визначається в першу чергу суспільно-історичними умовами життя. Наприклад, в довоєнній радянській журналістиці був дуже поширений жанр нарису.

Сьогодні ми спостерігаємо іншу картину: крупні жанри на смугах щоденних газет з'являються не дуже часто, вони перекочували в тижневики, журнали. На перше ж місце вийшли інформаційні жанри. Прискорений темп життя, інформаційний бум диктують виданням і відповідні форми подачі матеріалів.

Разом з традиційними жанровими формами сьогодні на сторінках газет і журналів з'являються нові, наприклад, науково-популярні есе, соціально-політичні діалоги, соціальні портрети сучасників, соціально-економічні нариси, проблемні соціальні критичні репортажі, аналітичні інтерв'ю і т.д.

Інформаційні жанри - замітка, репортаж, звіт, інтерв'ю - відрізняються оперативністю, наявністю в матеріалах мотиву події, розглядом окремого факту, явища.

Цим жанрам відводиться найбільша частина газетної площі. Саме ці жанри несуть аудиторії всі останні новини. В деяких газетах їх позначають одним загальним терміном «новини», часто вкладаючи в це поняття не просто повідомлення про щось нове, а про сенсаційний факт.

Сенсація - самий ходовий товар в масовій пресі. Видавцю він підвищує тиражі газет, приносить прибутки. Зусилля репортерів цих видань направлені на те, щоб кожний номер забезпечити незвичайною, захоплюючою новиною. І на сторінки газет суцільним потоком йдуть матеріали про катастрофи і вбивства, пожежі і повені. А якщо раптом нічого не трапилося, сенсації доводиться вигадувати, використовуючи чутки і т.д. 

Джерело: 

https://studwood.ru/1191634/zhurnalistika/struktura_gazetnogo_vidannya