Медіатворчість

Ось запитання, що допоможуть оцінити джерела інформації, яку ви прочитали, побачили чи почули.

Хто є джерелом цієї інформації?
Важливо, аби аудиторія чітко усвідомлювала, хто/що саме є джерелом. Потрібно дізнатися, чи людина, яка повідомляє новину, є першоджерелом. Якщо ні — шукаємо далі.  

"Пошук першоджерела є корисною справою, але важливіше зрозуміти зміст наступних запитань". (А.Єлькін). 

Що це джерело може знати?
Якщо джерелом є людина, треба з’ясувати, чи вона має профільну освіту? Дізнайтеся, як називається її посада і чи вказує вона на відповідну кваліфікацію.

"При цьому, дуже часто буває так, що джерело, маючи незначну кваліфікацію, каже дуже відповідальні речі, які будуть сприятиме прогресивним змінам. Так було неодноразово в історії сучасної науки та у попередні етапи розвитку людського світогляду". (А.Єлькін). 

Коли джерело отримало цю інформацію?
На це питання відповідь потрібна для того, щоби знати, чи інформація актуальна. Якщо джерело отримало повідомлення давно, дослідіть, чи не могла ситуація змінитися.

"У суспільних та державних процесах все повторюється. Важливо повертатися до публікацій, в яких хтось розповідав про ці процеси раніше. Але дуже важливо знати, з якою саме подією ви маєте справу: з нинішньою чи з минулою. Тому цю тезу, про "коли", є сенс підтримати. (А.Єлькін). 

Де джерело отримало цю інформацію?
Чи має ця людина науковий ступінь у відповідній галузі? Освіту? Досвід роботи? Дізнайтеся, чи людина отримала інформацію з перших рук. Якщо так, то це має викликати більшу довіру до її думки… чи меншу?

"Знак запитання доречний. У сучасному світі наукові регалії вже мало про що кажуть людині. Довіра не завжди може виникати через наукові ступені чи через те, що по телевізору у титрах пишуть слово "експерт". З іншого боку, якщо вам відомо, що інформація отримана "з перших рук", коли ці "перші руки" це підтверджують, можна розкриватися для довіри. (А.Єлькін)

Навіщо використовувати це джерело?
Чи має людина необхідні знання і досвід, щоб їй можна було довіряти? Проаналізуйте, чи дозволяє ця інформація дізнатися щось нове аудиторії.

Цей критерій може мати дуже субєктивні фактори визначення. Багато хто із спікерів навчилися "працювати" на публіку, складати враження, що вони мали неперевершений досвід з того чи іншого питання. Саме так зване "нове" або його відчуття вони несуть в аудиторію. На думку деяких фахівців "ВМ-НФ", для школярів мають значення шкільні підручники, бо завдяки цім знанням наші учні після закінчення школи можуть поступати у вищі навчальні заклади. Але ті джерела інформації, які пояснюють суспільно-політичні процеси, потрібно залишити для аналізу на майбутній час, коли молода людина зможе накопичити більше власного життєвого досвіду та відповідні аналітичні здібності. (А.Єлькін)

Наскільки прозорою є інформація, що її надає джерело?
Перед тим, як довіритися тому чи іншому джерелу, дайте відповідь: чи може аудиторія новини самостійно визначити джерела інформації і зрозуміти, чому слід використовувати саме ці джерела.

Дуже важливе правило веріфікації. Здається просте правило: зверніть увагу на наявність посилань на першоджерела. Потрібно завжди бути дослідником, переходити за цими посиланнями, вивчати першоджерела. (А.Єлькін)

Як джерело дізналося цю інформацію?
Чи можете ви підтвердити інформацію від джерела за допомогою перевірки офіційних документів, звітів, подальшої журналістської роботи або інших джерел?

Якщо інформація не може бути підтвердженою, її не можна сприймати такою, що заслуговує на довіру. (А.Єлькін)

Яку репутацію має джерело?
Оцініть, наскільки надійним джерело інформації було у минулому.

Для цього потрібен певний рівень кваліфікації споживача інформації. Компетенція щодо визначення надійності джерела формується поступово, для цього потрібно досягти певного культурного і інтелектуального рівня. (А.Елькін)

Чим керується джерело, надаючи інформацію?
Зважайте на те, що ця людина може здобути чи втратити від розголосу. Можливо, ця інформація допоможе людині виглядати краще/гірше, вважатися винною чи навпаки?

Звертати увагу на мотивації публікатора дуже важливо. Замислюйтесь, які саме цілі досягає автор повідомлення, як це буде впливати на Вашу свідомість, переконання, подальші дії. (А.Єлькін)

Коментар Найдьонової Л.А.: 
 

""Багато корисних зпитань, цю інфографіку можна використати для вправи обрання ключового запитання в межах певної проблеми. Оскільки очевидно, що ці запитання не всі про медіаповідомлення. 
 

Але давайте зосередимося на мотивації - на тому, навіщо задавати собі ці запитання. На прикладі повідомлення про ковід. Оберіть якесь повідомлення і пройдіться по цим запитанням, обираючи найважливіше для сприймання і реагування на це повідомлення. Важливо, щоб діти не просто брали якийсь навіть найкращий перелік, а розуміли навіщо це. 
 

Тоді ХТО - це про довіру до джерела, наскільки історія цього суб'єкта (особи) вимагає корекції повідомлення. Зазвичай довіра скорочує ресурси, які ми витрачаємо, саме тому іде така боротьба усілякими методами за довіру. 
 

ЩО - що головне в повідомленні, а що пристебнуте до паровозика вагончиком (як в структурі вібріона), що є фактом, а що оболонкою повідомлення, а що є програмою дії, яка міститься в повідомленні. 
 

ДЕ - дуже важливо для розуміння фактів, особливо з урахуванням адаптивного карантину (десь червона зона, а десь жовта), одне й те ж повідомлення про подію - це про різне, бо в різному контексті. 
 

КОЛИ - це про те, чи не застаріла інформація? У лютому були одні відомості про захворювання, сьогодні - вже якісь гіпотези не підтвердилися (довга живучість на поверхні), а якась нова інформація набула доказовості (враження вірусом судин), а щось іще продовжує дискутуватися (дезінфекція поверхонь, наприклад). Коли ми точно ідентифікуємо час створення повідомлення, то ми краще розуміємо, як реагувати на це повідомлення. 
 

ЧОМУ - в переліку не містить запитання про те, чому саме ця особа про це говорить, навіщо це їй, з якою метою, які наміри вплинути? 
 

ЯК - це про те, як саме подаються факти, як саме на нас це впливає. Це дуже важливе питання для аналізу медіатексту (тобто аудіовізуального твору, не тільки вербального). Якщо ці дві рамки сумістити, то можна на перетині виявити ключові питання. А потім подискутувати, знайти аргументи - а чому для мене саме це питання стало ключовим із цього переліку? Дуже корисна рефлексивна вправа вийде. Дякую авторам""