Михайло Доценко,
газета "21 століття"
 Комунікація як спосіб взаємодії між людьми була і залишається важливою частиною життя соціуму. В той же час, із поширенням та розвитком комп’ютерних технологій в сфері комунікацій відбулося багато змін, які значно спростили та пришвидшили обмін інформацією.
Тут потрібно розуміти, що до комунікаційних технологій входять не лише різноманітні соціальні мережі, які активно використовує для спілкування сучасна молодь, а й піар-технології та сайти, які використовуються для розміщення інформації.
Моє ставлення до різних видів комунікаційних технологій не є однозначним, адже для мене вони поєднують у собі як негативний, так і позитивний вплив на людину. Так, за допомогою соціальних мереж сучасна людина має змогу не лише спілкуватися, а й поширювати певну інформацію про себе (фотографії, певні відеоматеріали).
Це, з одного боку, дозволяє пришвидшити спілкування, але, з іншого, в деякій мірі спрощує його. Процес спілкування перетворюється в обмін короткими повідомленнями, де емоції виражаються за допомогою картинок чи смайликів. Людина поступово відвикає від більш складного висловлення своїх думок, особливо, якщо вона не має звички читати художню літературу.
Іноді навіть з’являються сумніви щодо здатності сучасної людини вести повноцінне листування чи взагалі писати листи. Частково, напевно, саме через це читати листування Фіцджеральда з Максуелом Перкінсом чи Хемінгуеєм так незвично.
Серед інших негативних наслідків можна назвати посилення публічності, коли за допомогою соціальних мереж людина звикає постійно афішувати своє життя та стає в деякому сенсі залежною від лайків та похвальних коментарів. Ризик виникнення такої залежності доведений вченими, проте, багато доказів можна навести із повсякденного життя, коли ще з молодших класів діти стають активними користувачами соціальних мереж.
Що ж стосується піар-технологій, наприклад реклами, чи інформаційних сайтів, які часто слугують засобом психологічного впливу, то моє ставлення до них значно гірше, а особливо до реклами. Адже в країні з ринковими відносинами, де виробнику просто необхідно продати свій товар, реклама розвивається дуже і дуже швидко. Вона діє за певною схемою, впливаючи на органи чуття та формуючи таким чином потребу щодо купівлі товару чи послуги.
У романі Бігбедера «99 франків» головний герой, який працює у рекламному бізнесі, не просто так намагається змусити читачів ненавидіти його. Таким чином він намагається звернути увагу людей на негативний вплив реклами, яка перетворює їх на бездумних споживачів.
В цьому контексті реклама має багато спільного із інформаційними сайтами, які також здатні формувати ставлення людини до певних процесів та явищ, часом, шляхом поширення неправдивої інформації. Найгірше те, що визначити частку брехні в статі чи замітці іноді майже неможливо, адже альтернативного джерела в загалі може не бути.
До того ж, ні для кого не секрет, що акцент в сучасних журналістських матеріалах робиться не на якості на а на швидкості, особливо, коли період оновлення інформації на сайті становить лише декілька хвилин або секунд.
Саме тому, головною проблемою людини, яка знаходиться у самому центрі різноманітних засобів спілкування, є необхідність критично та об’єктивно підходити до необхідності їх використовування, а також знати про всі ризики по’язані з цим.
| 
